Лікування – ризик та користь

Після того, як лікар установить причину нетримання й визначить, до якого виду належить недуга, повинне бути призначене лікування. У лікуванні інконтиненції застосовуються різні методи. Серед методів лікування порушень сечовипускання можна назвати поведінкову терапію, фармакологічне й хірургічне лікування. Кожний з методів має свої плюси й мінуси. Ефективність кожного з них залежить від причини захворювання, а також зусилля, прикладеного самим пацієнтом. Лікування, ефективне в одному випадку, не обов'язково буде давати позитивні результати в іншому. Тому надзвичайно важливо, щоб під час лікування регулярно консультуватися з лікарем .

Поведінкова терапія або консервативні методи лікування

Головним методом поведінкової терапії є фізична терапія. Вправи вчать, як володіти сечовим міхуром і м'язами, відповідальними за роботу сфінктера сечового міхура. Вони прості й досить корисні при деяких типах нетримання. Стосуються або контролю сечового міхура, або м'язів тазового дна. При лікуванні фізичною терапією рекомендації можуть також стосуватися кількості прийнятої пацієнтом рідини. Вправи для сечового міхура знаходять застосування при ургентному нетриманні, але також застосовуються у випадку стресової інконтиненції. Як у жінок, так і в чоловіків вправи дають видимі результати. Пацієнти різними способами вчаться контролювати свій сечовий міхур. Дають додатково можливість відволікання уваги пацієнта з метою концентрації на інших проблемах. Також може допомогти ведення щоденника мікції (сечовипускання).

При стресовому нетриманні рекомендується виконувати вправи по Кеглю, направлені на укріплення м'язів таза й, насамперед , м'язів сфінктера сечового міхура. Кілька разів у день слід напружувати й затримувати на кілька секунд у такому стані, а потім розслаблювати лобкову й куприкову м'язи. Відчути м'язи можна при сечовипусканні, напругою пробуючи зупинити потік сечі. Правильність виконання вправ ефективно контролюється при застосуванні методу біореабілітації - "біофітбек". У терапії поведінкового лікування застосовується також електростимуляція. Метод електростимуляції дозволяє укріпляти м’язи, шляхом викликання спазм, має знеболюючу дію, а також розслаблює і знімає спазми у випадку надмірної напруги сечового міхура. Іншим видом стимуляції є магнітна нейростимуляція (система Неоконтроль), яка, шляхом стимулювання нервів імпульсним магнітним впливом направлена на укріплення м'язів сечового міхура, сфінктерів і м'язів дна таза.

Головним достоїнством поведінкової терапії є її неінвазийність. Від 54 до 95 відсотків пацієнтів, що виконують вправи, помічають значний прогрес у ліквідації симптомів захворювання. Від 12 до 16 відсотків пацієнтів виліковуються. Ця методика лікування не пов'язана з ризиком. При стресовому нетриманні застосування магнітної нейростимуляції дає результат помітного поліпшення стану здоров'я в 80 % випадків.